Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 923/455/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Приморське лісове господарство" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року у справі № 923/455/14 за позовом державного підприємства "Приморське лісове господарство" до державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" про стягнення суми, -

Встановив:

У квітні 2014 року державне підприємство "Приморське лісове господарство" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" про стягнення 7638 грн. заборгованості, з яких 6000 грн. - борг за договором підряду на розробку згарищ № 154 від 9 листопада 2007 року, 1638 грн. - борг за договором № 236 від 7 лютого 2008 року на виконання робіт з підготовки ґрунту під посадку лісових культур, посилаючись на порушення відповідачем умов вказаних договорів в частині розрахунків за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 травня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7638 грн. основного боргу та 1827 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року рішення місцевого суду скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

К відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 9 листопада 2007 року сторонами укладено договір підряду № 154 щодо розробки згарищ, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати певні роботи, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

7 лютого 2008 року сторонами укладено договір № 236 щодо виконання робіт з підготовки ґрунту під посадку лісових культур, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача з використанням власних транспортних засобів виконати роботи з глибоко рихлення ґрунту на глибину 60-80 см, а відповідач - прийняти та оплатити ці роботи.

Матеріалами справи підтверджений факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі на загальну суму 17202,78 грн. та факт прийняття цих робіт відповідачем без будь-яких зауважень.

Проте, відповідачем вартість робіт оплачена частково, борг складає 7638 грн., а відповідна претензія позивача щодо його погашення залишена без належного реагування, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612, ст. 629 Цивільного кодексу України, встановивши зазначені обставини, зважаючи на акти звірки розрахунків від 16 квітня 2009 року та 13 квітня 2011 року, якими підтверджена наявність боргу, дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення в повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду скасував і в задоволенні позову відмовив, посилаючись на те, що відповідач не порушив свої зобов'язання за договорами підряду, укладеними з позивачем, а лише використав своє право на списання кредиторської заборгованості перед підприємствами у галузі за виконані у 2007-2008 роках роботи з ліквідації наслідків масштабних пожеж, надане йому рішенням колегії Державного агентства лісових ресурсів України від 29 березня 2012 року.

Проте, з висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову погодитись не можна, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням колегії Державного агентства лісових ресурсів України від 29 березня 2012 року дозволено державним підприємствам Держлісагенства України, які виконували роботи з ліквідації наслідків масштабних пожеж на території державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" та державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, списати заборгованість цих підприємств за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. Дозволено державним підприємствам "Голопристанське лісомисливське господарство" та "Цюрупинське лісомисливське господарство" списати, згідно чинного законодавства, кредиторську заборгованість перед підприємствами галузі за виконані у 2007-2008 роках роботи з ліквідації наслідків масштабних пожеж.

При цьому встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за укладеними сторонами договорами підряду, оскільки розрахунок з позивачем проведено лише частково.

Проте, вказане рішення Державного агентства лісових ресурсів України не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання покладених на нього зобов'язань, оскільки в силу чинного законодавства, акти, видані даним агентством, не є нормативно-правовими актами, обов'язковими до застосування, а носять виключно рекомендаційний характер.

Таким чином, зважаючи на викладене, постанову апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову не можна визнати законною, обґрунтованою, такою, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому вона підлягає скасуванню.

Разом з тим, оскільки рішення місцевого суду про задоволення позову ґрунтується на вимогах закону, його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Приморське лісове господарство" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року у справі № 923/455/14 скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 13 травня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (м. Гола Пристань Херсонської області, вул. московська, 21, р/р 26004004767 в Херсонській філії КБ "Західінкомбанк", МФО 352327, код 00993254) на користь державного підприємства "Приморське лісове господарство" (м. Приморськ Запорізької області, вул. Пролетарська, 9, р/р 26003204818098, ФКБ "Приватбанк", МФО 313399, код 00991982) 913,50 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.